Songtekst en vertaling
Origineel
Один на полі самурай дозволив виронить зв'язок.
Коли з тисяч катувань він обирав її одну.
Коли з болем сам на сам, коли все крики в пустоту, немає жодних міркувань.
Тепер усі шляхи ведуть до дна.
Кровоточать рани, скільки було храмів, які відвідував на своєму шляху?
Ніде нема покою, тільки більше крові я розливав та накрапав ріку.
Немає байдарки на парках, тепер я тону у своєму лайні. А чому?
Бо шлях, що попереду, звісно, важливий, але той, що позаду, мене тягне до дна.
Затягнув знову всі мозольки, е-е-е-е-е!
Сумку набив по три старе лайно.
Намисто затушив світ смолоскип.
Опитній, щоб не бачити кров.
До чорта самообман! Я підпалюю лугом, щоб покрипити більше ран.
Цю ріку не треба висушити раз і назавжди. Попереду ще буде шлях, не треба думать, куди йти. Так!
Чуєш мене, чічаки? Як там було важко, чхати, як воно болить.
Якщо зациклитись на цьому, не знайдеш нових стежок.
І тоді біси самурая, що не може бачити крок в крок, крок за кроком, знову крок.
Піднімаю полум'я над головою, бачу знов: мої рани не такі страшні, щоб не битися далі. Я сильніший сам за себе.
Мені чхати на деталі. Кровоточать рани.
Скільки було храмів, які відвідував на своєму шляху?
Ніде нема покою, тільки більше крові я розливав та накрапав ріку. Немає байдарки на парках, тепер я тону у своєму лайні.
А чому?
Бо шлях, що попереду, звісно, важливий, але той, що позаду, мене тягне до дна.
Nederlandse vertaling
Eén samoerai op het veld liet de verbinding verbreken.
Toen hij haar uit duizenden martelingen koos.
Als je alleen bent met pijn, als iedereen de leegte in schreeuwt, zijn er geen overwegingen.
Nu leiden alle wegen naar de bodem.
Bloedende wonden, hoeveel tempels heeft hij onderweg bezocht?
Er is nergens vrede, ik heb alleen maar meer bloed vergoten en over de rivier laten druppelen.
Geen kajakken in de parken, nu verdrink ik in mijn stront. En waarom?
Want het pad vóór ons is natuurlijk belangrijk, maar het pad erachter sleept mij naar de bodem.
Nog een keer alle likdoorns eruit getrokken, uh-uh-uh-uh-uh!
De tas was gevuld met drie stukken oude stront.
De ketting doofde de wereld van fakkels uit.
Ervaren om geen bloed te zien.
Naar de hel met zelfbedrog! Ik stak loog in brand om nog meer wonden te laten knetteren.
Deze rivier mag niet voor eens en altijd droogvallen. Er zal nog een weg vooruit zijn, je hoeft niet na te denken over waar je heen moet. Ja!
Horen jullie mij, meiden? Hoe moeilijk het was om te niezen, hoe pijn het deed.
Als je je hierop concentreert, zul je geen nieuwe wegen vinden.
En dan verdomd de samurai die niet stap voor stap, stap voor stap, stap voor stap kan zien.
Ik hef de vlam boven mijn hoofd, ik zie weer: mijn wonden zijn niet zo erg dat ik niet verder kan vechten. Ik ben sterker dan mezelf.
Ik nies bij de details. Bloedende wonden.
Hoeveel tempels heeft hij onderweg bezocht?
Er is nergens vrede, ik heb alleen maar meer bloed vergoten en over de rivier laten druppelen. Geen kajakken in de parken, nu verdrink ik in mijn stront.
En waarom?
Want het pad vóór ons is natuurlijk belangrijk, maar het pad erachter sleept mij naar de bodem.