Meer nummers van Anna Petrash
Songtekst en vertaling
Origineel
Я билась вітрами. Пластикові рами, закриті вікна. І проступали рани.
Я нулась вітром. Летіли долі, долі зламані вітрами.
Я билась вітрами. Пластикові рами, закриті вікна. І проступали рани.
Я нулась вітром. Летіли долі, долі. Питання: скільки зла в мені?
Ха.
Скільки зла в мені?
Я.
Час і потік крушив перепони. Внутрішня злість рушить мене.
Я стікала по краю униз день у день. Наново билась, згорала лише.
Скільки пливе часу в висотині? Скільки зусиль бачили стіни?
Скільки злив і зим, і змін, і стріл дирує пил?
І я билась вітрами. Пластикові рами, закриті вікна.
І проступали рани. Я нулась вітром.
Летіли долі, долі зламані вітрами. Я билась вітрами. Пластикові рами, закриті вікна.
І проступали рани. Я нулась вітром. Летіли долі, долі зламані вітрами.
Я билась вітрами. Пластикові рами, закриті вікна. І проступали рани.
Я нулась вітром. Летіли долі, долі зламані, зламані, зламані.
Я билась вітрами. Пластикові рами, закриті вікна. І проступали рани.
Я нулась вітром.
Летіли долі, долі зламані, зламані, зламані. Зламані, зламані.
Я сплю, це болить, мені не стане літер, щоб стримати вітер силою слів.
Та сльозами розтане сніг на весні.
І пелюстки.
Я билась вітрами. Оминала брами, шукала рими.
Наново лічила крап, напинала крила.
Летіли долі, долі зламані, зламані, зламані, зламані, зламані, зламані, зламані, зламані, зламані, зламані, зламані, зламані, зламані, зламані, зламані, зламані. Я. Я. Я, я.
Nederlandse vertaling
Ik vocht tegen de wind. Kunststof kozijnen, gesloten ramen. En de wonden waren zichtbaar.
Ik werd weggeblazen. Het lot vloog, het lot werd gebroken door de wind.
Ik vocht tegen de wind. Kunststof kozijnen, gesloten ramen. En de wonden waren zichtbaar.
Ik werd weggeblazen. Het lot, het lot vloog. Vraag: Hoeveel kwaad is er in mij?
Ha.
Hoeveel kwaad is er in mij?
ik
Tijd en stroom hebben de barrières doorbroken. Innerlijke woede drijft mij.
Dag na dag rende ik langs de rand. Ik vocht opnieuw, verbrandde alleen maar.
Hoeveel tijd verstrijkt op hoogte? Hoeveel moeite hebben de muren gezien?
Hoeveel regens en winters, en veranderingen, en pijlen doorboren het stof?
En ik vocht tegen de wind. Kunststof kozijnen, gesloten ramen.
En de wonden waren zichtbaar. Ik werd weggeblazen.
Het lot vloog, het lot werd gebroken door de wind. Ik vocht tegen de wind. Kunststof kozijnen, gesloten ramen.
En de wonden waren zichtbaar. Ik werd weggeblazen. Het lot vloog, het lot werd gebroken door de wind.
Ik vocht tegen de wind. Kunststof kozijnen, gesloten ramen. En de wonden waren zichtbaar.
Ik werd weggeblazen. Het lot vloog, het lot gebroken, gebroken, gebroken.
Ik vocht tegen de wind. Kunststof kozijnen, gesloten ramen. En de wonden waren zichtbaar.
Ik werd weggeblazen.
Het lot vloog, het lot gebroken, gebroken, gebroken. Gebroken, gebroken.
Ik slaap, het doet pijn, ik heb niet de letters om de wind tegen te houden met de kracht van woorden.
Maar tranen zullen de sneeuw in de lente doen smelten.
En bloemblaadjes.
Ik vocht tegen de wind. Ze omzeilde de poorten en zocht naar rijmpjes.
Ze telde de karpers opnieuw en spreidde haar vleugels.
Het lot vloog, het lot gebroken, gebroken, gebroken, gebroken, gebroken, gebroken, gebroken, gebroken, gebroken, gebroken, gebroken, gebroken, gebroken, gebroken, gebroken, gebroken. Ik. Ik. Ik, ik.