Meer nummers van Anna Petrash
Meer nummers van Shmiska
Beschrijving
Uitgebracht op: 19-09-2025
Songtekst en vertaling
Origineel
Я прокидаюся вранці, знову мені на живіт наступив новий день.
Я підводжуся тихо до дзеркала, дивлюсь на себе і бачу тебе.
Впізнаю твої риси, уривки від болю тупого й несказних фраз. Погляд утомлений б'ється об скло, що наче рефлектор показує нас.
Ти губиш речі, я гублюсь у реченнях, пояснень томні і вони всі недоречні.
Ти прагнеш втечі, я й не заперечую, що ж устримачі я втечу від тебе ввечері.
Ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері.
Я стала білими квітами, ми б'ємо щурбітами, ти кришкою тендітнами, хвилями розкидало волосся. Мені холодно досі.
Я чекала літа, але прийшла знову осінь. А хто мене розбудить?
Люди, я другу добу сплю, далі що буде?
У домі, як в пустелі, мутить крізьсюди і я течу в постелі, як ріка куди. А хто мене розбудить? Губи, я гублюсь у метро, у думках зуби.
Показую усім, хто мене любить. Я падаю у воду, хто мене зловить?
Ти губиш речі, я гублюсь у реченнях, пояснень томні і вони всі недоречні.
Ти прагнеш втечі, я й не заперечую, що ж устримачі я втечу від тебе ввечері.
Ти губиш речі, я гублюсь у реченнях, пояснень томні і вони всі недоречні.
Ти прагнеш втечі, я й не заперечую, що ж устримачі я втечу від тебе ввечері.
Ти губила речі, я губилася у реченнях, пояснень були томні та вони всі недоречні були.
Ти прагнула втечі, але я й не заперечую. Ну що ж, устримачі і я втечу від тебе ввечері.
Ти губила речі, я губилася у реченнях, пояснень були томні та вони всі недоречні були. Ти прагнула втечі, але я й не заперечую.
Ну що ж, устримачі і я втечу від тебе ввечері.
Ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечері, ввечерііі.
Ти губиш речі, я гублюсь у реченнях, пояснень томні, вони всі недоречні.
І я, і я, і я, і я, і я, і я.
Nederlandse vertaling
Ik word 's ochtends wakker, er is weer een nieuwe dag op mijn buik aangebroken.
Ik loop stilletjes naar de spiegel, kijk naar mezelf en zie jou.
Ik herken je trekken, passages uit de pijn van saaie en onsamenhangende zinnen. Een vermoeide blik valt op het glas, alsof een reflector ons dat laat zien.
Je raakt dingen kwijt, ik verdwaal in zinnen, de uitleg is traag en ze zijn allemaal ongepast.
Je wilt ontsnappen, ik ontken niet dat ik 's avonds aan je zal ontsnappen.
Avond, avond, avond, avond, avond, avond, avond, avond, avond, avond, avond, avond.
Ik werd witte bloemen, we sloegen met zwepen, jij bent een kwetsbare dekmantel, het haar was in golven verspreid. Ik heb het nog steeds koud.
Ik wachtte op de zomer, maar de herfst kwam weer. En wie maakt mij wakker?
Mensen, ik slaap voor de tweede dag, wat gaat er daarna gebeuren?
In huis is het, net als in de woestijn, overal bewolkt en ik stroom in bed als een rivier. En wie maakt mij wakker? Lippen, ik verdwaal in de metro, tanden in mijn gedachten.
Ik laat het iedereen zien die van mij houdt. Ik val in het water, wie vangt mij op?
Je raakt dingen kwijt, ik verdwaal in zinnen, de uitleg is traag en ze zijn allemaal ongepast.
Je wilt ontsnappen, ik ontken niet dat ik 's avonds aan je zal ontsnappen.
Je raakt dingen kwijt, ik verdwaal in zinnen, de uitleg is traag en ze zijn allemaal ongepast.
Je wilt ontsnappen, ik ontken niet dat ik 's avonds aan je zal ontsnappen.
Jij raakte dingen kwijt, ik verloor mezelf in zinnen, de uitleg was traag en ze waren allemaal ongepast.
Je wilde ontsnappen, maar dat vind ik niet erg. Nou, onthoud je, dan zal ik vanavond aan je ontsnappen.
Jij raakte dingen kwijt, ik verloor mezelf in zinnen, de uitleg was traag en ze waren allemaal ongepast. Je wilde ontsnappen, maar dat vind ik niet erg.
Nou, onthoud je, dan zal ik vanavond aan je ontsnappen.
Avond, avond, avond, avond, avond, avond, avond, avond, avond, avond, avond, avond.
Je raakt dingen kwijt, ik verdwaal in zinnen, de uitleg is traag, ze zijn allemaal ongepast.
En ik, en ik, en ik, en ik, en ik, en ik.