Meer nummers van Тур
Meer nummers van Культурні сили
Beschrijving
Componist: James Hot
Tekstschrijver: Дана Чайчук
Songtekst en vertaling
Origineel
Коли реве небо, тихо дивись у нього, ніби ти бачиш Бога, ніби бачиш себе.
Знаєш, колись буде ще на землі дорога, що приведе до щастя, мов велетенське кобе.
Коли серце реве, тихо притисни рукою, ніби йому колиска - твоя мала рука.
Знаєш, колись стануть совість і розум близько, що приведе до думки: життя - лиш стрімка ріка.
Серце не сталь, воно так бува здається, крокує назад, відступає у важких боях. Очі подивляться в небо, а подих минеться.
То мій найбільший життєвий страх. Розум сумує, тіло чекає обіймів, що не стануть уже між нами двох.
Життя і любов, кохання руйнують війни. Чому ж не рятує нас вічний Бог?
Я пишу пісні. Стіни будуть це тісні.
Руку тобі притулю.
Тобі напишу пісні, вірші, усе на світі. Стіни будуть це тісні, як будемо двоє.
Радіти руку тобі притулю до серця, що б'ється вірно.
Мені б спинити війну, аби жити з тобою вільно. Тобі напишу пісні, вірші, усе на світі.
Стіни будуть це тісні, як будемо двоє. Радіти руку тобі притулю до серця, що б'ється вірно.
Мені б спинити війну, аби жити з тобою вільно.
Червень ступає по тобі сліпими кроками, знищує світ, що назвався життям.
Все стало тихим, вічним, все стало спокоєм, як би хотілось загоєння твоїх ран. Ангел збоку тримає лист, просить дійти до істини.
Я не йду, я ховаюсь, але тут і стіни. Руками впадаю в землю, горну її до вуст.
Я ж тобою ходила й на тобі шляху зіб'юсь. Де той ангел?
Нехай принесе хоч щось, хай зітре з голови, що давно вже не збулось.
Хай зітре мої руки і очей важких пітьму, але доки це станеться, сам себе підійму.
Розум сумує, тіло чекає обіймів, що вже не стануть між нами двох. Життя і любов, кохання руйнують війни.
Чому ж не рятує нас вічний Бог?
Тобі напишу пісні, вірші, усе на світі. Стіни будуть це тісні, як будемо двоє.
Радіти руку тобі притулю до серця, що б'ється вірно.
Мені б спинити війну, аби жити з тобою вільно. Тобі напишу пісні, вірші, усе на світі.
Стіни будуть це тісні, як будемо двоє. Радіти руку тобі притулю до серця, що б'ється вірно.
Мені б спинити війну, аби жити з тобою вільно.
Nederlandse vertaling
Als de lucht brult, kijk er dan rustig in, alsof je God ziet, alsof je jezelf ziet.
Weet je, op een dag zal er nog steeds een weg op aarde zijn die naar geluk zal leiden, zoals een gigantische kobe.
Als het hart brult, druk er dan zachtjes op met je hand, alsof het een wieg is - je kleine hand.
Weet je, op een dag zullen het geweten en de geest dichtbij elkaar komen, wat zal leiden tot de gedachte: het leven is slechts een snelle rivier.
Het hart is niet van staal, het lijkt zo te zijn, doet een stap terug, trekt zich terug in moeilijke gevechten. De ogen zullen naar de lucht kijken en de adem zal voorbijgaan.
Dat is mijn grootste angst in het leven. De geest is verdrietig, het lichaam wacht op de knuffels die tussen ons tweeën niet zullen gebeuren.
Leven en liefde, liefde vernietigt oorlogen. Waarom redt de eeuwige God ons niet?
Ik schrijf liedjes. De muren zullen strak zijn.
Ik zal je hand vasthouden.
Ik zal liedjes voor je schrijven, gedichten, alles ter wereld. De muren zullen net zo strak zijn als wij tweeën.
Om zich te verheugen, zal ik mijn hand op je hart leggen, dat correct klopt.
Ik zou graag de oorlog willen stoppen om vrij met jou te kunnen leven. Ik zal liedjes voor je schrijven, gedichten, alles ter wereld.
De muren zullen net zo strak zijn als wij tweeën. Om zich te verheugen, zal ik mijn hand op je hart leggen, dat correct klopt.
Ik zou graag de oorlog willen stoppen om vrij met jou te kunnen leven.
June betreedt je met blinde stappen en vernietigt de wereld die leven heette.
Alles werd stil, eeuwig, alles werd kalm, alsof je genezing van je wonden wilde. Een engel houdt een brief aan de zijkant vast en vraagt om tot de waarheid te komen.
Ik ga niet, ik verstop me, maar er zijn hier muren. Ik val met mijn handen in de grond en breng het naar mijn mond.
Ik ben je gevolgd en ik zal verdwalen onderweg. Waar is die engel?
Laat hem op zijn minst iets meenemen, laat hem uit zijn hoofd wissen wat er al een hele tijd niet is gebeurd.
Laat hem de zware duisternis van mijn handen en ogen wegvegen, maar totdat dat gebeurt, zal ik mezelf verheffen.
De geest is verdrietig, het lichaam wacht op de knuffels die niet langer tussen ons tweeën zullen zijn. Leven en liefde, liefde vernietigt oorlogen.
Waarom redt de eeuwige God ons niet?
Ik zal liedjes voor je schrijven, gedichten, alles ter wereld. De muren zullen net zo strak zijn als wij tweeën.
Om zich te verheugen, zal ik mijn hand op je hart leggen, dat correct klopt.
Ik zou graag de oorlog willen stoppen om vrij met jou te kunnen leven. Ik zal liedjes voor je schrijven, gedichten, alles ter wereld.
De muren zullen net zo strak zijn als wij tweeën. Om zich te verheugen, zal ik mijn hand op je hart leggen, dat correct klopt.
Ik zou graag de oorlog willen stoppen om vrij met jou te kunnen leven.