Meer nummers van Блекфіш
Beschrijving
Producent: Максим Коваль
Songtekst en vertaling
Origineel
Це мав бути перший куплет про щасливу історію, але море знесло буро-піщані замки, і не хочеться вже шукати винних у цій і без того крихкій реальності.
Наш емоційно-моральний стан бажає всього найкращого, махає нам вслід, плаче за нами гарячими материнськими сльозами, бажає міцного здоров'я і провідниця виводить його з вагону разом із супроводжуючими.
Десь чекає на когось щасливий потяг, а в натовпі загубилася пара хороших людей. Пара хороших, невинних у тому, що не обіймуть вони один одного.
Ні, вони не померли, вони живі, та вони живі тільки ззовні, а всередині пусто й моторошно, неначе на кладовищу в повню.
Рятуй мене від смутків, мій дивний, чарівний звір.
Відігрівай мою щирість і повертай срібний спів.
Вчора зі мною люди знайомились, ми тиснули руки і мене ненавмисно спитали: "Ви що, померли? Такі руки холодні.
Ви що, померли? "
Люди перечитали готичних романів і горорів, а мені й читати таке не треба.
Навколо мене повно таких історій.
Цей травматичний досвід не може безслідно проходити.
Ведмедик із CBD з полуничним смаком вже нікого не заспокоюють.
ПТСР, апатія. Знов я записуюсь до психолога.
Рятуй мене від смутків, мій дивний, чарівний звір.
Відігрівай мою щирість і повертай срібний спів.
Чекаю на тебе в лісі.
Блукаю, шукаю слід.
Твої оченята рідні освітять цю темну ніч.
Нейропластичність мозку складається в орігамі під звуки "шахедів" і у моєму вікні ракетних спалахів.
Сьогодні спати хочеться більше, ніж жити, тому в бомбосховище не спускаюсь. За ці роки виснаження стало звичним, як чашка кави.
Коли вже прокинемось в безтурботних ранках? Міф про щасливе життя стає ніби
Євангеліє. Ця добра звістка лише у закоханих на вустах тримається.
На нульовому Гринвічі все стабільно. Сонце заходить і сходить вчасно.
На нашому фронті без змін. Ми так само тримаємось.
Немає вже навіть за що триматись. Ниткою Аріадни кохання витягує з дна.
Наших витягують побратими і посестри і повертають зі своїм коханим у стабіках.
Рятуй мене від смутків, мій дивний, чарівний звір.
Відігрівай мою щирість і повертай срібний спів.
Чекаю на тебе в лісі.
Блукаю, шукаю слід.
Твої оченята рідні освітять цю темну ніч.
Nederlandse vertaling
Het had het eerste couplet moeten zijn over een vrolijk verhaal, maar de zee blies de bruine zandkastelen weg, en ik wil de schuldigen niet zoeken in deze toch al kwetsbare realiteit.
Onze emotionele en morele toestand wenst het beste, zwaait achter ons aan, huilt om ons met hete moederlijke tranen, wenst een goede gezondheid, en de conducteur haalt hem samen met de begeleiders uit het rijtuig.
Ergens wacht een gelukkige trein op iemand, en een paar goede mensen zijn verdwaald in de menigte. Een goed stel, onschuldig in het feit dat ze elkaar niet willen omhelzen.
Nee, ze zijn niet dood, ze leven, maar ze leven alleen van buitenaf, en van binnen is het leeg en griezelig, alsof het op een volwaardige begraafplaats is.
Red mij van verdriet, mijn vreemde, magische beest.
Verwarm mijn oprechtheid en geef het zilveren gezang terug.
Gisteren leerden mensen mij kennen, we schudden elkaar de hand en ze vroegen me onbedoeld: "Ben je dood? Zulke handen zijn koud.
Ben je gestorven? "
Mensen hebben gothic novels en horrorverhalen gelezen, maar ik hoef ze niet te lezen.
Overal om mij heen zit ik vol met zulke verhalen.
Deze traumatische ervaring kan niet spoorloos voorbijgaan.
Een beer met CBD met aardbeiensmaak kalmeert niemand meer.
PTSS, apathie. Opnieuw maak ik een afspraak met een psycholoog.
Red mij van verdriet, mijn vreemde, magische beest.
Verwarm mijn oprechtheid en geef het zilveren gezang terug.
Ik wacht op je in het bos.
Ik dwaal rond, op zoek naar een spoor.
Jouw vriendelijke ogen zullen deze donkere nacht verlichten.
Neuroplasticiteit van de hersenen vouwt zich in origami op de geluiden van "shaheeds" en in mijn raam ontploft een raket.
Vandaag wil ik meer slapen dan leven, dus ik ga niet naar de schuilkelder. Door de jaren heen is uitputting net zo gewoon geworden als een kopje koffie.
Wanneer worden we zorgeloos wakker? De mythe van een gelukkig leven wordt alsof
Evangelie Dit goede nieuws komt alleen op de lippen van geliefden.
Alles is stabiel op nul Greenwich. De zon gaat op tijd onder en komt op.
Geen veranderingen aan ons front. Wij houden op dezelfde manier vast.
Er is niets meer om aan vast te houden. De draad van Ariadne trekt liefde van onderaf.
Onze broers en zussen halen ze eruit en brengen ze samen met hun dierbaren terug in de stallen.
Red mij van verdriet, mijn vreemde, magische beest.
Verwarm mijn oprechtheid en geef het zilveren gezang terug.
Ik wacht op je in het bos.
Ik dwaal rond, op zoek naar een spoor.
Jouw vriendelijke ogen zullen deze donkere nacht verlichten.